Конець тыждня 24.-26. новембра 2019-го року быв про Лабірчaнїв барз вызначный. З єдного боку ся в містьскій части Выдрань одбыв храмовый праздник з почливости до св. Архістратига Михаіла і безтїлесных сил, а з другого боку проходили 3-днёвы ославы 75-ых роковин од ослободжіня міста в Другій світовій войнї.
На св. літурґії брали участь отець Михаіл Хрустіч, котрый рокы служыв у Чабинах, домашнїй отець Йосиф Балберчак, отець Александер Залевскый з Меджілаборець, отець Петро Бачовчін із сел Нижня і Вышна Ядлова, і отець Мірослав Павленко із Сиротинця св. Николая в Меджілабірцях.
В св. євангелії (Лука зачало 38) нам отець Йосиф прочітав о чоловіку, котрый довгы рокы страдав, бо быв просякнутый нечістыма духами. Коли увідїв Ісуса Хріста, клякнув і просив Сына Бога Вседержытеля, жебы го ізбавив тых страшных мук. І Ісус Хрістос завелив нечістым выйти із чоловіка а войти до стада свинь, котры потім сполошено поскакали до озера і затопили ся.
На тото св. євангеліє надвязав отець Петро, вказуючі на реаліту днешнёго світа, коли частїше ся пропаґує зло перед добром. Спомянув наприклад гороры, неґатівны вісти, но і „rockovu“ музику, через котры ся нечісты намагають опановати чоловіка. А якый є резултат? Много дорослых, але і дїтей, є на лїках, треба їм одборну поміч лїкарів і псіхіатрів. А притїм стачіть так мало – веце бісідовати о Богу, о добрі. Каждый з нас має Божу благодать а тота не дозволила змарнити ся ани зблудженому чоловікови із прочітаного св. єванґелія. Як дале продовжовав отець Петро, кажду минуту сьме поставлены перед вольбу меджі добром і злом (маєме слободну волю). Но а хрістіан, што ся молить і сістематічно ходить до храму, собі справила выбере добро, на розділ од ‟папірёвого‟ хрістіана, приходячого до церькви 1-2 раз до рока, котрый собі выберать легшу путь… Наконець нам отець Петро радив просити свого анґела, котрого каждый з нас дістав при хрещіню, а тот нас буде вести ку Спасенію.
Наслїдовало посвячіня новых лавок (крылосів), мірованя і обходжаня коло церькви з чітанём св. еванґелія. Завершалне дяковне слово належало отцьови Йосифови, кедь дяковав Господу Богу, священикам, гостям і своїм віруючім, котры ся в недїлю зышли в храмі і помагали приготовити трапезу, котра закончіла тото духовне свято в нашім церькевнїм обществі. Няй Господь Бог і св. Архангел Михаіл і надале сохраняють слїды нашых отців духовных і вшыткых православных віруючіх.
Св. Архістратиже Божый Михаілe, моли Бога о нас!
Йосиф Бадида
(Анна Кузмякова – языкова коректура)
